Відкопав на складі семисвічник напрестольний для тюремного храму по старій ціні -- 2800.
Может, захочите взяти для тюремної Місії? Будемо вдячні дуже сильно.
Дякую )
Господь наш нігде не сказав, що буде легко...
Відбулася Літургія в жіночій колонії.
Зайшов в зону на 40 хвилин пізніше, ніж по графіку -- перепустку не могли ніяк виписати...і на вході знову знайшли у мене...на цей раз -- 55 копійок. Гроші -- кажуть -- треба залишити...
І записну книжку не можна заносити...
Я вже не став сперечатися -- навіщо?
Мені взагалі ця колонія во благо і для спасіння душі: вчить терпінню, смиренню, стриманості і мудрості життєвої...
Почалася служба близько 14.00: спочатку папери мої не підписані начальником вчасно -- я підготував листи заздалегідь -- підписував, після цього мене оглядали на вході, потім чекав супровід, потім мені охоронник на корпусі не хотів ув'язненого давати -- довелось його хвилин 20 переконувати, що він повинен виконати свою роботу... Ну, а потім -- все добре: причастились Святих Христових Таїн, помолились за нас, грішних, за Україну, за воїнів, за здравіє, і пом'янули тих, кого з нами уже нема...
Слово Боже -- заповіді Бога Всевишнього -- глаголи вічного життя, те, що ми повинні РОБИТИ.
Це я до теми розпочатого Різдвяного посту.
Піст -- це:
Годувати голодних -- відмовляючи в якихось смаколиках собі, любимому, і віддавати ці смаколики тим, хто потребує.
Одягати роздягнених -- віддаючи зі свого особистого гардеробу надлишки хорошого одягу, а не ганчірья з гаража.
Провідувати хворих і ув'язнених -- передавати хворим ліки, а ув'язненим -- предмети першої необхідності , взуття і одяг.
МП знову сьогодні відзначились...
Історію вдалося скласти з малозрозумілих вигуків, і з кострубато написаного паперу, якого я попросив ув'язненого написати -- як все було, щоб мати можливість розібратися.
Вся ницість твого вчинку, отче Володимире, навіть не в тім -- ЩО ти говорив, а в тому -- КОМУ ти це говорив, і які цілі при цьому переслідував.
Завтра Літургія у в'язниці.
Зліва на фото видно круглу частину будівлі -- вона так і називається -- "круг". Каплиця -- там.
"Омий, Господи, гріхи тих, що поминаються тут кров'ю Твоєю честною, молитвами святих Твоїх".
Літургія Іоанна Златоуста
На нижньому фото, справа, я, з такою ж цікавістю спостерігаючий за тим, що відбувається -- здається, це Sergey Topor і К грають свої запальні музИки... і я не поспішаю швидко-швидко піти з колонії. Я там стільки, скільки потрібно, і це не обтяжує, а навпаки, наповнює життям і сенсом...
Фото Alisa Pavlovskaya
Приїхав з Роздільної. Враження -- треба міняти всю систему судової влади: адвокат знову не з'явився, і засідання суду перенесли на 10 грудня. Це майже місяць невинна -- поки її провина не доказана судом -- людина повинна сидіти за гратами тільки тому, що цей олень не прийшов, і чекати, поки до нього зволить з'явитися адвокат... і я повинен кататися в Роздільну... Не можна сказати, що я з'їздив даремно -- поговорив з суддею... ...і у мене виникло видіння, що робити, бо слідства по справі не було. Ніхто не спитав -- а чому, власне, так вийшло? Як ви там виявилися?
День пройшов: дорога -- суд -- дорога під гаслом "без пригод нам ніяк не можна"... Все почалось з того, що я не встиг на електричку -- документи, які повинні були бути роздруковані на протязі 5 хвилин друкувались 25... Гаразд, думаю, поїду на маршрутці... Приїжджаю на автовокзал за 3 хвилин перед відправлення, а мені кажуть: а маршрутка на Роздільну тепер іде від залізничного вокзалу...і я розумію, що я пролітаю і з маршруткою також... Гаразд, думаю, поїду на своїй...а що робити? І ось тут нечистий мене смикнув спитати у дядька якогось: а де поворот на Роздільну? За Єреміївкою?
