Блоги

Почалася служба близько 14.00: спочатку папери мої не підписані начальником вчасно -- я підготував листи заздалегідь -- підписував, після цього мене оглядали на вході, потім чекав супровід, потім мені охоронник на корпусі не хотів ув'язненого давати -- довелось його хвилин 20 переконувати, що він повинен виконати свою роботу... Ну, а потім -- все добре: причастились Святих Христових Таїн, помолились за нас, грішних, за Україну, за воїнів, за здравіє, і пом'янули тих, кого з нами уже нема...

Слово Боже -- заповіді Бога Всевишнього -- глаголи вічного життя, те, що ми повинні РОБИТИ.
Це я до теми розпочатого Різдвяного посту.
Піст -- це:
Годувати голодних -- відмовляючи в якихось смаколиках собі, любимому, і віддавати ці смаколики тим, хто потребує.
Одягати роздягнених -- віддаючи зі свого особистого гардеробу надлишки хорошого одягу, а не ганчірья з гаража.
Провідувати хворих і ув'язнених -- передавати хворим ліки, а ув'язненим -- предмети першої необхідності , взуття і одяг.

МП знову сьогодні відзначились...
Історію вдалося скласти з малозрозумілих вигуків, і з кострубато написаного паперу, якого я попросив ув'язненого написати -- як все було, щоб мати можливість розібратися.

Вся ницість твого вчинку, отче Володимире, навіть не в тім -- ЩО ти говорив, а в тому -- КОМУ ти це говорив, і які цілі при цьому переслідував.

Завтра Літургія у в'язниці.
Зліва на фото видно круглу частину будівлі -- вона так і називається -- "круг". Каплиця -- там.

"Омий, Господи, гріхи тих, що поминаються тут кров'ю Твоєю честною, молитвами святих Твоїх".
Літургія Іоанна Златоуста

На нижньому фото, справа, я, з такою ж цікавістю спостерігаючий за тим, що відбувається -- здається, це Sergey Topor і К грають свої запальні музИки... і я не поспішаю швидко-швидко піти з колонії. Я там стільки, скільки потрібно, і це не обтяжує, а навпаки, наповнює життям і сенсом...

Фото Alisa Pavlovskaya

Приїхав з Роздільної. Враження -- треба міняти всю систему судової влади: адвокат знову не з'явився, і засідання суду перенесли на 10 грудня. Це майже місяць невинна -- поки її провина не доказана судом -- людина повинна сидіти за гратами тільки тому, що цей олень не прийшов, і чекати, поки до нього зволить з'явитися адвокат... і я повинен кататися в Роздільну... Не можна сказати, що я з'їздив даремно -- поговорив з суддею... ...і у мене виникло видіння, що робити, бо слідства по справі не було. Ніхто не спитав -- а чому, власне, так вийшло? Як ви там виявилися?

День пройшов: дорога -- суд -- дорога під гаслом "без пригод нам ніяк не можна"... Все почалось з того, що я не встиг на електричку -- документи, які повинні були бути роздруковані на протязі 5 хвилин друкувались 25... Гаразд, думаю, поїду на маршрутці... Приїжджаю на автовокзал за 3 хвилин перед відправлення, а мені кажуть: а маршрутка на Роздільну тепер іде від залізничного вокзалу...і я розумію, що я пролітаю і з маршруткою також... Гаразд, думаю, поїду на своїй...а що робити? І ось тут нечистий мене смикнув спитати у дядька якогось: а де поворот на Роздільну? За Єреміївкою?

Знаю твої справи; ти не холодний, не гарячий; о, якби  ти був холодний, або гарячий!
Але, як ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вивергну тебе з уст Моїх.
Бо ти говориш: "я багатий, розбагатів і нічого не потребую"; а не знаеш, що ти нещасній, і жалюгідний, і бідний, і сліпий, і голий.
Откровення святого Іоанна Богослова, гл.3:15-17

Відбулася Літургія у в'язниці.
Поки відправив передачу, поки зайшов, та ще незрозумілі складнощі з виводом ув'язнених... і служба почалася в 13.00...

І не здійснив там багатьох див по невірі їх.
Євангеліє від Матфія.