Цілий день возився з речами
відправляв і забирав посилки,
сортували речі
готувався до медичного обстеження ув'язненого,
і його операції, яка призначена на понеділок.
Так, і моя спина сказала
-- "Все! Більше ніяких рюкзаків і важких сумок!"
Я змушений підкоритися,
тому як вчора взагалі не міг увечері піднятися.
Я бачу вихід -- укомплектувати тюремні каплиці
необхідним богослужебним обладнанням,
і тоді не потрібно буде таскати чемодан -- рюкзак -- портплед.
Потрібен ще один євхаристичний набір, і облачення -- пара.
Всім терпіння і старанності.
P.S. Я все одно буду тягати сумки -- передачі, продукти, одяг,
і взуття для тих, хто потребує, хворих і ув'язнених.
Але мені буде набагато легше без рюкзака за спиною,
чемодана в одній руці, і облачення -- в іншій...