Відбулася служба Божа в Одеській тюрмі.
Помолились за Україну, за владу і військо,
за всіх нас, і пом'янули тих, кого з нами уже нема.
І мене скоро не буде, і тебе, а наші діти залишаться,
і від нас сьогодні залежить -- який духовний спадок
ми їм залишимо -- дух смирення, послуху та любові,
чи дух ремствування, ненависті і брехні...
У нас нова людина, якій слідство інкримінує
115 ст -- умисне вбивство -- в той час, як у нього --
чистісінької води побутовий злочин... ну так, я не юрист,
але претендую на якісь зачатки здорового глузду і розсуду,
які мені кажуть, що сварка по п'янці з сусідом ніяк не тягне
на умисне вбивство... гаразд, моя справа молитися і благовіствувати,
а вирішувати і визначати статті закону я залишаю тим,
хто до цього закликаний -- суддям і адвокатам...
Мені, до речі, сьогодні чомусь не повернули мій екземпляр прохання
про проведення медичного огляду ув'язненого,
подписаного правлячим архиєреєм,
і яке подається вже вдруге, і тягнеться вже 3й місяць.
Пишу тут, тому що знаю, що ви це прочитаєте,
так от -- нагадую: здоров'я ув'язненого нічим не менш цінне,
ніж моє, чи ніж здоров'я будь-якої людини,
яка не знаходиться в місцях позбавлення волі...
В тюремну лікарню все так само потрібні
апарат УЗД, кардіограф, і пробірки для забору крові...
Що побажати усім?
А чого ви самі собі бажаєте?
Процвітання, здравія, і багатства?
Але це ті блага, які не допоможуть ввійти в Царство Небесне,
якщо не будуть освячені Словом Божим, благодаттю, постом, молитвою,
Таїнствами церковними і справами милосердя...
Тому усім -- послуху волі Божій,
сокрушення духа, смирення і каяття.
В четвер -- Літургія в колонії посиленого режиму.
В п'ятницю -- Літургія в СНІД центрі...
Продовжується збір одягу, предметів першої необхідності,
продуктів і ліків для допомоги хворим,
тим, хто потребує і ув'язненим -- нехай виправляться...
