Відбулася Літургія в жіночій виправній колонії.
"Не здорові мають потребу в лікарю, але хворі. І Я прийшов закликати не праведників, але грішників до каяття"
Хто хворий, хто грішний?
Простіше, мабуть, спитати: а хто здоровий?
Ніхто. "Всі согрішили, і позбавлені слави Божої".
Що ми робимо для нашого зцілення?
Достатньо?
Хоч щось робиться заради спасіння душі?
Зовсім нічого?
А як же тоді?
Як небудь?
Як небудь -- не відбувається нічого... нічого доброго, бо нічого доброго не вкладено...
Що робити?
Нам добре відомо -- що.
Тільки ми весь час...відкладаємо...
Так і життя пройде...