Дзвонять ув'язнені з місць несвободи.
Вони просять їсти — я маю для них їжу.
Просять побутову хімію, ліки — на сьогоднішній день у мене є кошти на побутову хімію і ліки для них.
У мене немає машини, тому я викличу таксі і відвезу пакунки кур’єру, на якого теж є гроші.
У мене немає грошей на оплату комунальних послуг офісу та складу БФ «Одигітрія»,
немає коштів на придбання меблів, офісного та побутового обладнання,
немає коштів на придбання приміщення та автомобіля.
Сьогодні купив і відправив такі дві посилки до місць позбавлення волі в Україні:
Сьогодні в Україні арештанти є найуразливішою соціальною групою.
У них немає прав.
Немає забезпечення.
Їм не видають одяг і взуття.
Їм не видають засоби гігієни та предмети першої необхідності.
Вони не отримують кваліфікованої правової допомоги.
Медичну допомогу надають лише у випадку загрози смерті, і тільки для зняття гострого стану – і то не завжди.
Одна з головних проблем наших в'язнів - відсутність кваліфікованої правової допомоги.
Безоплатні адвокати не працюють з підслідчими, чи працюють дуже слабо.
Адвокати кажуть, що немають можливості за свій рахунок їздити до в'язнів, знайомитись зі справою, і їх можно зрозуміти...
Тому багато хто сидить по статтям більш тяжким, ніж їх злочин.
Сидять тільки тому, що не були забеспечені кваліфікованим захистом.
Тому нам потрібні кошти ще й на оплату захисників, нехай символічну, але оплату...
Щоб людям надати справедливий суд...
