На сон грядущий роздумами плавно прийшов -- в тюрму -- куди ж іще? І ось яка цікавість відбувається: відбуваються в наших пенітенціарних закладах постійні перевірки. Причому, перевірки ці направлені не на пошук способів покращення утримання в'язнів, не на посилення соціальної і психологічної роботи, не на збагачення вітамінами і мінералами продуктів харчування, а виключно на пошук порушень статуту внутрішньої служби. І такі порушення, природньо, завжди знаходяться -- заклади працюють в обстановці тотального дефіциту кадрів і фінансування. Ці порушення -- провина ув'язнених? Ні. Адміністрації? Теж ні -- вони роблять, що можуть. І нехай би, якби перевірки ці були б раз на місяць... ...але вони по два-три рази на тиждень... ...і хочеться спитати -- що ви шукаєте в цих безкінечних ходіннях і загляданнях в усі щілини? Ви туди щось поклали? Чи ви не знаєте про проблеми і труднощі сьогоднішні? Ви якось намагались допомогти ці труднощі подолати? Ні? А чому? Ах, це не ваша справа... Це я до того, що якщо цю банду дармоїдів перестати годувати і платити їм зарплати не маленькі + командировочні -- на ці гроші можна найняти ще співробітників, а ув'язненим почати видавати предмети першої необхідності -- сьогодні арештант підійшов до мене, і попросив шматочок мила, так як його шматочок мила майже закінчився... ...інакше в пеклі цим милом будуть годувати, і в цьому милі будуть варити всіх, хто не має співчуття, милосердя і любові... Всім спокійної ночі, і нехай вам присниться сон від Господа, і ви прийдете до тями, і осмислите серцем вічність, і своє місце в ній...
