Вчора пізно ввечері зателефонував воїн.
Проговорили навіть годину - я по більшості слухав, а він розповідав про війну, про своїх побратимів, про те, що відбувається у нього в серці...
Висновки після розмови наступні:
1. З таким настроєм наших захисників ми стовідсотково переможемо.
2. Після перемоги треба буде багатьом (і йому у тому числі) відновлювати психологічний стан, бо ознаки ПТСР видно неозброєним оком.
Це сотні тисяч людей, як військових так і цивільних...
Це я до того, що базу для роботи з ними треба починати будувати вже зараз, бо коли війна закінчиться буде пізно готуватись: людей треба буде прийняти і працювати з ними, бо це, хоч і важко, але лікується...
Усім здоров'я душевного і тілесного.
Разом переможемо!
Слава Богу!
Слава Україні!
