Новини дві.
Сумна і дуже сумна.
Ув'язненому, який пройшов комісію
по умовно - достроковому звільненню
суд відмовив в умовно- достроковому звільненню
на тій підставі, що він не працевлаштований.
Але дозвольте -- він з дозволу начальника колонії
уже пів року працює в іконописній майстерні,
і не їсть хліба неробства -- працює, і працює якісно.
Можливо -- найкраще в цьому таборі.
А всього то і треба було відобразити в його документах,
що він працює.
І адміністрація колонії не могла не знати,
що відсутність працевлаштування може послужити
причиною відмови в умовно-достроковому звільненню.
Просто їм наплювати.
Це -- недбалість, це -- халатність,
це наплювацьке ставлення
до своїх службових обов'язків,
не кажучи уже про духовно-моральний аспект.
І тепер ця достойна людина буде сидіти ще півтора року,
тому що комусь було ліньки правильно оформити документи?
Я зв'язуюсь з адвокатом, він напише апелляцію, і сам підпишу бумаги,
і принесу в суд ікони, які він написав...
Я лютую.
Друга новина.
Ув'язненого, якого вивозили на обстеження в лікарню -- обстежили.
Сказали, що гострої необхідності в операції нема.
(Тому що пухлина запалюється, коли він поїсть,
а йому сказали перед оглядом нічого не їсти...)
Так, операція, в принципі, потрібна, але не гостро...
Тюремний лікар сказав ув'язненому, цитую:
"А ти нажерися гороху з капустою, і сядь на яйця (пардон),
щоб у тебе там все запалилось, і піна з рота пішла,
і тоді ми викличемо швидку, і тебе прооперують".
Знаєте, яке тюремне прізвисько цього лікаря?
Вася смерть.
Добавити нічого.
Всім милосердя і здорового глузду.
