Батюшко, так які у вас проблеми?
У мене? Ніяких...А у вас?
Ох, батюшко, і те, і те, і ось це, і оце...і не знаю -- що робити...
Що робити? Ревнувати! Ревнувати по Богу! Від усього серця! Бо пожертва, яка нам нічого не вартує -- не пожертва. І молитва, яка пройшла дуже дуже швидко, і легко, і ми зовсім зовсім не втомилися, і не потрудилися -- пуста втрата часу...
Бо Царство Небесне силою береться, і ті, хто прикладає зусилля захоплюють його,..
Батюшко! Так усе життя -- подвиг!
Подвиг кажеш? А в чому він? В турботі за близьких і рідних? Так це не подвиг... це нормально -- турбуватися про близьких... але християнство -- це любити ворогів, і молитися за них...це турбуватися про чужих і незнайомих людей... це благотворити жебракам, лікувати хворих, і відвідувати ув'язнених...
Це любити всіх, кого посилає до тебе Господь... і прощати, і не вимагати нічого з ножем, чи з будь-якою іншою силою, але довіряти Отцю, і вірувати в Ісуса Христа.
Амінь.
