Завтра відбудеться служба Божа в виправному таборі...
Я сьогодні, на жаль, не можу виправити ВСІХ ув'язнених,
і якось знизити відсоток здійснення повторних злочинів,
який по Одеській області становить 90%...
Але я маю чітке бачення -- що потрібно зробити,
щоб цей відсоток став меншим: 80%, 70%, 60%..... 10%?
По перше: потрібна активна участь всього суспільства, хоча б тієї його частини,
яка покликана цим займатися, отримує за це заробітну плату,
і тих, хто проповідує себе християнами...
Отже -- звернемося до здорового глузду:
Сьогодні в колонії, де завтра служба -- приблизно 750 осіб.
По статистиці -- 675 з них протягом найближчих 7 років знову скоять злочини.
Пограбують, украдуть, уб'ють, згвалтують.
І практично все це відбудеться в нашему місті.
Ви впевнені, що потерпілий буде хтось інший, не ваші друзі,
не ваші близькі, знайомі, сусіди, не ви самі?
675 -- це не всі злочинці, бо за рік частина з них вийде, і заїдуть нові,
а ще є друга колонія у нас, і тюрма, і що, ми так і робитимемо вигляд,
що нас це не стосується?
Тим більше -- ніхто не закликає панькатися з бандитами, годувати їх з ложечки,
і всіляко догоджати...
Мова абсолютно про інше. Мова про те, щоб налагодити таку роботу, при якій у кожного
бандита і злодія з'явився б реальний шанс, з'явився б вибір -- жити далі так , як жив,
чи піти по іншому шляху...
Об'єктивно -- сьогодні у більшості з них цього вибору нема.
Потрібно посилити, і якісно змінити роботу в місцях позбавлення волі.
Потрібно створити Центр для тих, хто вийшов, і знаходиться на роздоріжжі.
Переконаних злочинців, чий дім -- тюрма -- дуже небагато.
Всі інші не мають сили і можливості відійти від такого життя, хоча і дуже хочуть...
...або не проти...або хочуть спробувати: більшість не хоче сидіти в тюрмі...
І навіть, якщо 1 буде наставлений на путь істиний -- уже варто цим займатися.
Тепер безпосередньо про служіння і про бухгалтерію.
Завтра Літургія.
Я, православні браття і сестри, піду в колонію до 750 злочинців сам,
тому що ні у кого з вас не знайшлося часу, або бажання, або і того і іншого,
щоб виділити 3 години часу виконанню заповіді свого Господа.
Поїду я на авто, у якого тріснутий кузов, гріється двигун, і ще
100500 мілких траблів і несправностей: я писав десятки листів в компанії, які виробляють
чи торгують автомобілями,
і кругом одна відповідь -- "Ми не маємо змоги допомогти"
Борг у Тюремної Місії на сьогодні складає
величезну суму -- накопичився за п'ять років.
На останні кошти купив сьогодні для ув'язнених предмети першої необхідності,
і залив 8 літрів пального -- вистачить на кілька днів, і в касі -- 0.
Про свої домашні проблеми -- відсутність опалення в 3/4 квартири, старі діряві вікна,
протікаючий дах, я б взагалі не згадував, якби не двоє дітей, дружина і бабуся,
яка змушена працювати, щоб ми хоч якось могли звести кінці з кінцями...
Мені не треба допомагати.
Церкві не треба допомагати.
І Місії не треба помогать.
Допоможіть собі.
Допоможіть собі, своєму серцю, навчіться думати і жити в Бозі, бо в цьому християнство,
благочестя, спасіння душі, і життя вічне.
Амінь.
