Лип
03
2016
Дмитрий Краснобаев
Якщо ми займаємося тільки тим, що самі вважаємо правильним,
не покладаючи на себе ніяких додаткових обов'язків, то в чому
наше синівство Богу?
Якщо живемо для близьких своїх, членів своїх сімей, і друзів,
то де тут жертва Господня? Якщо керуємося тільки своєю волею,
дещо озираючись на кримінальний кодекс -- хіба ми учні Спасителя?
Що нас робить рабами Христа?
Бо деякі з нас все-таки іноді відвідують Церкву Божу,
і називаються: раб(а) Божий такий-то...
Чи ніякі ми не раби, не учні, і взагалі -- що робить нас християнами,
якщо Трапеза Господня для нас на якомусь там передостанньому місці,
а благодать Божа не варта ні уваги, ні часу, ні зусиль...
Церква
