Раби Божі?

Якщо ми займаємося тільки тим, що самі вважаємо правильним,

не покладаючи на себе ніяких  додаткових обов'язків, то в чому

наше синівство Богу?

Якщо живемо для близьких своїх, членів своїх сімей, і друзів, 

то де тут жертва Господня? Якщо керуємося тільки своєю волею,

дещо озираючись на кримінальний кодекс -- хіба ми учні Спасителя?

Що нас робить рабами Христа?

Бо деякі з нас все-таки іноді відвідують Церкву Божу, 

і називаються: раб(а) Божий такий-то...

Чи ніякі ми не раби, не учні, і взагалі -- що робить нас християнами, 

якщо Трапеза Господня для нас на якомусь там передостанньому місці,

а благодать Божа не варта ні уваги, ні часу, ні зусиль...