Вер
10
2016
Дмитрий Краснобаев
Не можемо добитися, щоб лікар оглянув ув'язненого.
До мене звернувся батько ув'язненого з проханням про допомогу.
Спочатку сам ув'язнений писав заяви, і говорив з мед персоналом -- дали якихось таблеток, і все...
Потім я усно просив начальника мед служби оглянути його -- і нічого.
Потім я написав бумагу на ім'я начальника закладу -- ніякої реакції.
Я поїхав з цим до свого правлячого архієрея, розсказав йому, і уже він в письмовій формі ходатайствував, щоб ув'язненого оглянули, поставили діагноз, і призначили лікування, можливо -- операцію...
Це було в понеділок -- пройшов тиждень, і нічого не змінилось.
Якщо таке ставлення до хворих, за яких просять не останні люди, то яке ж воно до тих, за кого ніхто не просить?
Я не знаю, як з ними далі розмовляти...
По-доброму вони не розуміють, а сваритися і скандалити -- теж нічого не дасть, скоріш за все...
Батько ув'язненого теж нічого не зміг добитися -- він в іншому місті, і не може приїхати займатися цими питаннями, і просить мене...
...а я прошу тих, хто займається правозахисною діятельністю, і реально може допомогти...
Тел мій 067 485 53 33
Лікарні
